Літературно-музичний мікс за творами Тараса Шевченка «Думи мої, думи мої»
Звучить
фонограма пісні на вірші Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». На
мультимедійну дошку проектують портрет Кобзаря.
Звучить
позакадровий текст:
На годиннику його долі відбило двісті.
Досить немало як на виміри одного
людського життя.
Досить мало як на масштаби всесвітньої
історії.
І вже й зовсім мало з погляду
Безначального, безконечного та безмежного
часу.
—Усі
три згадані виміри — не для Тараса Шевченка. Уже хоча би тому, що він
ніколи не побутував у минулому, а завжди —
тільки в сьогоднішньому і грядущому.
Відкривається
завіса. На сцені три композиції міксу, учасники яких — у нерухомих позах. У
центрі сцени за столом сидить Тарас Шевченко, то
вдумливо, то рвучко пише. Вокальна група в цей час
виконує поетові «Думи» («Думи мої, думи мої, лихо мені
з вами»).
Вокальна
група
Думи
мої, думи мої,
Лихо
мені з вами!
Нащо
стали на папері
Сумними
рядками?..
Чом вас
вітер не розвіяв
В
степу, як пилину?
Чом вас
лихо не приспало,
Як свою
дитину?..
Шевченко
(рвучко підіймається, читає)
Бо вас
лихо на світ на сміх породило,
Поливали
сльози... чом не затопили,
Не
винесли в море, не розлили в полі?..
Думи
мої! Літа мої,
Тяжкії
три літа.
До кого
ви прихилитесь,
Мої
злії діти?..
В
Україіну ідіть, діти,
В нашу
Україну, —
Там
знайдете щиру правду
І слово
ласкаве,
Там знайдете
добру долю,
А ще,
може, й славу.
І
ЧАСТИНА МІКСУ
Стоять
гайдамаки з шаблями. Чути шум зібрання. Гуркіт
бою.
Звучить
позакадровий полілог:
— Нехай
ворог гине!
—
Беріть ножі!
—
Освятили!
—
Освятили!
—
Зосталися діти та собаки!
— Жінки
навіть з рогачами пішли в гайдамаки!
Оживає
перша частина міксу.
1-й
запорожець
Було
колись — в Україні
Ревіли
гармати;
2-й
запорожець
Було
колись — запорожці
Вміли
панувати.
1-й
запорожець. Горить Сміла!
2-й
запорожець. Смілянщина кров’ю підпливає!
3-й
запорожець
Горить
Корсунь, горить Канів,
Чигирин,
Черкаси.
1-й
запорожець
Чорним
шляхом запалало,
І кров
полилася аж у Волинь!
2-й
запорожець. По Поліссі Гонта бенкетує!
3-й
запорожець
А
Залізняк в Смілянщині
Домаху
гартує!
1-й
запорожець
А Ярема
— страшно глянуть —
По три,
по чотири так і кладе!
4-й
запорожець (вбігає)
Товариство,
поспішіть,
Залізняк
гукає!
2-й
запорожець. А так-так, у нас один старший
— батько Максим!
3-й
запорожець
Шануйтеся
ж, вражі ляхи,
Скажені
собаки:
Йде Залізняк
Чорним шляхом,
За ним
— гайдамаки!
Вибігають.
4-й
запорожець (залишається читає)
Гомоніла
Україна,
Довго
гомоніла,
Довго,
довго кров степами
Текла-червоніла.
І день,
і ніч ґвалт, гармати;
Земля
стогне, гнеться;
Сумно,
страшно, а згадаєш —
Серце
усміхнеться.
У
виконанні вокальної групи звучать «Думи мої, думи
мої».
Шевченко
Лети ж
моя думо, моя люта муко,
Забери
з собою, всі лиха, всі зла.
...Бери
ж їх, лети
Та по
всьому світу орду розпусти,
Нехай
чорніє, червоніє,
Полум’ям
повіє.
ІІ
ЧАСТИНА МІКСУ
Цар,
цариця, дві фрейліни, двоє чиновників.
Позакадровий
звук: «Гуля наш батюшка, гуля. Ура!..
ура!.. ура!.. а-а-а»
Оживає
друга частина міксу.
Автор
(герой твору)
Цу-цу,
дурні! Схаменіться!
Чого се
ви раді?
Що
горите?
Землячок
з цинованими гудзичками
Экой
хохол!
Не
знает параду.
У нас
парад! Сам изволит
Сегодня
гуляти!
Автор
(герой твору). Та де ж вона, тая цяця?
Землячок
з цинованими гудзичками. Вон видишь — палаты.
Автор
(герой твору)
Лишенько
з тобою.
А я,
дурний, не бачивши
Тебе,
цяце, й разу,
Та й
повірив тупорилим
Твоїм
віршомазам.
Цар
У нас
же світа, як на те —
Одна
Сибір неісходима.
Цариця.
А тюрм! А люду!.. Що й лічить.
Цар
Од
молдованина до фіна
На всіх
язиках все мовчить,
Бо
благоденствує!
Цариця
Надеюсь,
что гайдамаччины
Не
будет новой, что Гонта с Максимом
С
могилы не встанут.
Цар
Гайдамаки
не воины,
Разбойники,
воры,
Пятно в
нашей истории.
Автор
(герой твору)
Брешеш,
людоморе!
За
святую правду-волю
Розбойник
не стане.
Ви —
розбойники неситі,
Голодні
ворони.
Шевченко
По
якому правдивому,
Святому
закону
І
землею, всім даною,
І
сердешним людом
Торгуєте?
Стережіться ж,
Бо лихо
вам буде,
Тяжке
лихо!.. Дуріть дітей
І брата
сліпого,
Дуріть
себе, чужих людей,
Та не
дуріть Бога.
Бо в
день радості над вами
Розпадеться
кара.
І повіє
огонь новий
З
холодного Яру.
Звучать
«Думи мої, думи мої» у виконанні вокального
ансамблю.
Шевченко
Думи
мої, думи мої,
Ви мої
єдині,
Не
кидайте хоч ви мене
При
лихій годині.
Прилітайте,
сизокрилі
Мої
голуб’ята,
Із-за
Дніпра широкого
Прилітайте
ж, мої любі,
Тихими
речами
Привітаю
вас, як діток,
І
заплачу з вами.
ІІІ
ЧАСТИНА МІКСУ
Сільська
хатина. Біля хати — яблуня й вишня, стіл, лава. Родина за столом. Мати
стоїть у дверях хатини, батько з дітьми — за столом.
Оживає
ІІІ частина міксу.
Син
На
землі у нашім раї
Нічого
кращого немає,
Як тая
мати молодая
З малим
дитяточком своїм.
Мати
Тойді,
як, Господи, святая
На
землю правда прилетить
Хоч на
годиночку спочить,
Батько
Оживуть
степи, озера
І не
верстовії,
А
вольнії широкії
Скрізь
шляхи святії
Простеляться
Наразі
на сцену виходять всі учасники дійства.
Звучить
полілог.
— А ми
тими шляхами…
—
Позіходимся до купи…
— Раді
та веселі.
— І
пустиню опанують…
—
Веселії села.
— І на
оновленій землі…
— Врага
не буде супостата…
— А
буде син…
— І
буде мати…
Разом.
І будуть люди на землі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий