Слова - паразити

                                          

Чи замислюєтеся ви над тим, що і як говорите в повсякденному житті? Звичка вживати в розмові слова-паразити є досить поширеною. Засмічення мови відбувається непомітно для самої людини, так що найчастіше вона і сама не помічає того, що звично використовує такі слова-зв'язки, які не несуть смислового навантаження, але збіднюють мову.

«Значить», «як його», «ну», «це», «це саме», «так би мовити», «загалом», «чи бачиш», «типу того», «як би», «в такому плані » – ось лише невеликий перелік  "експонатів", що відносяться до мовної паразитології. Деякі з таких слів вживає у своїй розмові більшість людей, що говорять зовсім грамотно. Словами-паразитами вони стають, коли їх вживають дуже часто і зовсім не до речі. Іноді одне або декілька слів-паразитів людина неусвідомлено вживаєає майже в кожному реченні.

Як правило, засмічення мови такими словами відбувається, коли людина
хвилюється, затинається, робить паузи в промові, утруднюється підшукати потрібне слово чи порівняння. Буває і так, що слова-паразити свідомо включаються до розмову, щоб отримати додатковий час на обдумування відповіді на дуже незручне запитання. Найчастіше ж непотрібні і шкідливі розмовні конструкції з’являються від підвищеного хвилювання або поспіху.  Слова-паразити характерні не лише для тих, у кого малий словниковий запас. Ними зловживають і у високоосвіченому середовищі. Навіть мовознавці цим грішать. Найбільш поширені — «власне», «властиво». Слова-паразити характерні і для мови наших перших осіб у державі, н-д, Леонід Кучма зловживав фразою «як кажуть».  
   Психолінгвісти вибудували власну теорію, за якою завдяки словам-паразитам можна охарактеризувати світогляд і характер їхнього носія. За цією теорією, «паразит» «як кажуть» вказує на людину, невпевнену у своїх діях, словах, думках. 

• Слово «просто» притаманне людям, схильним вважати, що життя повинно бути простим і логічним. «Просто» найчастіше виголошують в своїй промові ті люди, думка яких не може бути самостійною. Вони сильно залежать від свого оточення, і бояться узяти на себе хоч якусь відповідальність. Ще ці люди часто виправдовуються, ніж остаточно «падають» в очах знайомих людей. Такі люди люблять шукати проблеми на порожньому місці, бояться відповідальності, часто виправдовуються.
• Той, хто вживає слово-паразит «насправді», хоче відкрити людям очі на правду життя і уявляє себе своєрідним борцем за істину. «Насправді» - вірна ознака самовпевнених і егоїстичних людей. Вони довіряють виключно собі, своєму досвіду і своїй думці. Зазвичай, людині-«насправді» нелегко завести друзів, адже вона вважає себе одного єдиним і неповторним. Навколишні ж люди – це просто публіка, безлика маса для його життєвих виступів. Цей паразит говорять співрозмовники, які ставлять свою думку на перше місце. Вони готові доводити свою правоту до піни з рота. Люблять читати нотації, вважають свій внутрішній світ яскравим і неповторним.
•  «Самі розумієте» — характеризує людину як боязку, яка постійно прагне перед усіма вибачатися.
• «Коротше» —звичка нервових людей,  це - показник квапливості, агресії, нервозності. Швидше за все, людина, яка вживає це слово володіє холеричним типом темпераменту. Деяких з таких людей можна зараховувати до людей з неврівноваженою нервовою системою.Ще це слово часто зустрічається у дуже балакучих людей.
• «Це саме» найчастіше говорять ті люди, яким не хочеться виконувати свою роботу. Можливо, вони ненадійні і імпульсивні, так що не варто на них дуже сильно сподіватися. До того ж, такі особи дуже вправно уникають всяких покарань, швидко звалюючи свою провину на тих, хто виявився поруч.
• «Взагалі-то» — слово, що зустрічається у невпевнених в собі людей. Але, на відміну від «до речі», ці особи можуть закотити такий скандал на рівному місці. Правда, роблять вони так із-за своєї невпевненості.
• «Тіпа» і «значить» вживають люди, схильні до агресії, справжні консерватори. Вони взагалі проти всього нового і ними невідомого, а свою думку завжди можуть довести, вдавшись до агресивного стилю бесіди.
• «Як би» — це творча натура. Така особа часто проводить час на своєму власному, вигаданому світі. Саме цим виразом такі люди неусвідомлено підкреслюють свою суть, свою відірваність від соціуму, своє відношення до життя.Це  слівце підлітків і творчих людей, які несвідомо підкреслюють цим невизначеність по життю.
•  "Це во..." - таке словосполучення часто повторюють ледачі люди, які при першій же можливості скинуть на когось свої обов'язки. У важких ситуаціях такі люди часто уникають покарання, переклавши відповідальність на іншого.
   "До речі" - улюблений паразит людей, що відчувають себе ніяково в компанії, що намагаються звернути увагу до себе і своєї мови.
• 
  
•    Деякі люди мають звичку всіх називати «Зайчиком», «Кицею», «Лапочкою» і т. п. Але коли так звертається до нас близька чи рідна людина, то це одне, а коли хтось із знайомих, то це справляє неприємне враження.
       В окрему категорію можна віднести слова-паразити, що починаються сполученням букв «йо». Це всім відомі «йоклмн», «йопрст», «йолки-палки», «йомайо», «йоперний театр» і тому подібні. Найімовірніше, ці слова на «йо» – цензурний аналог лайливих слів на ці ж букви. Значення слова (якщо таке є) не те, а функція та ж – слово використовується для сполучення або для того, щоб просто висваритись.
       Найпоширенішими і часто вживаними словами-паразитами є самі лайливі слова. Наявність їх у лексиконі свідчить про невисоку культуру людини. Більше того, ці слова використовують не тільки в необмеженій кількості, а й і для сполучення слів.
       Слова-паразити, безсумнівно, заслуговують на те, щоб їм оголосили війну – розпочати терміново генеральну чистку і дезінфекцію своєї мови. Дбаймо про чистоту мови!                                        

 Боротися зі словами-паразитами не так уже й легко. Тим, у кого вони виникають через брак словникового запасу, мовознавці радять читати якомога більше класичної літератури. «Щоб уникнути паразитичних вигуків під час виступів, важливих розмов, варто говорити повільніше, ніж зазвичай, даючи самому собі час краще обдумати майбутню репліку. У побутовому спілкуванні найважчий етап у викоріненні «паразитів» – помітити, які ж саме слова засмічують твою мову. Для цього варто попросити в оточуючих звернути на це увагу і робити зауваження. А вже тоді намагатися самому контролювати мовлення. Головне — внутрішня самодисципліна». Психолог Юрій Живоглядов шлях до чистоти мови вбачає у розумінні своєї індивідуальності, бажанні вийти за межі шаблону, який нав’язується зовнішнім середовищем, та прагненні бути самим собою.

Приклади цих слів проілюстровані веселим віршем Е. Мошковського: 

Жив-був цей, як його, 
Ну, значить, і того, 
Жило це саме 
Зі своєю мамою. 
Був ще один дивак- 
Це загалом значить так, 
І його улюблений зять. 
Звали зятя 
Так би мовити. 
А дружину звали ну ... 
А сусіда звали це ... 
А його батьки- 
Бачиш 
І чи бачите ... 
А ще якийсь е-е-е 
Жив на верхньому поверсі ... 
І дружили вони все ... 
Ну і значить, і взагалі. 

  Слова-паразити, безсумнівно, заслуговують на те, щоб їм оголосили війну – розпочати терміново генеральну чистку і дезінфекцію своєї мови. Дбаймо про чистоту мови!

Щоб позбутися від "паразитів", потрібно включити внутрішній контроль. Це не так складно, як здається. Ми ж контролюємо себе, коли ходимо, їмо, чистимо зуби. Потрібно просто постійно звертати на це увагу. Як я розмовляю? Що я кажу? Як я рухаюся?

"Антипаразитні" вправи (за Л. Богуш)

1. Щоб позбутися слів і звуків-"паразитів", спробуйте записати себе на диктофон. Це допоможе вам почути себе збоку і "виловити" своїх паразитів. Коли ви будете "знати їх в обличчя", вам буде легше їх контролювати.

2. Другий крок - запис на диктофон вашої бесіди з іншою людиною. Так ви почуєте, які "сміттєві" слова у вас з'являються в умовах діалогу, коли ви зосереджені не тільки на собі, а й на співрозмовникові.

3. Третій крок - запис на відео. Тут ви і почуєте, як ви говорите, і побачите, як ви рухаєтеся. Починати одразу з відео не варто, краще рухатися поступово.

До речі, які "паразити" найбільше дратують особисто вас?